Екологічне підприємництво в Україні
Починаючи
з другої половини ХХ ст., очевидним став тісний взаємозв’язок розвитку
економіки зі змінами у навколишньому середовищі. Зростання масштабів
економічної діяльності людей призводить до поглиблення глобальної екологічної
кризи. Руйнація елементів навколишнього середовища незворотньо веде до нестачі
ресурсів і, відповідно, до виникнення нових економічних проблем.
В Україні
також спостерігається тенденція до погіршення стану навколишнього природного
середовища, держава зазнає серйозних економічних втрат внаслідок виникнення
природних надзвичайних ситуацій та катастроф – стихійних явищ метеорологічного,
гідрологічного та геологічного характеру. В країні виснажуються природні
ресурси, мало використовуються ресурсозберігаючі технології, багатьом
підприємцям притаманна низька екологічна культура. Україна за індексом
екологічних досягнень у 2010 р. займала лише 87 місце серед 163 країн світу .
Глобальні
протиріччя між зростаючими потребами населення і занепадом, деградацією
довкілля свідчать про необхідність гармонійного поєднання економічного,
соціального та екологічного компонентів розвитку, зміщення акцентів розвитку
світової економіки на користь екологічної складової, що вимагає істотного
корегування діяльності всіх суб’єктів економіки і політики.
Особливу
роль у зміні вектору розвитку як світової, так і регіональної економіки в
напрямі екологізації відіграє екологічне підприємництво. Як показує аналіз
розвитку екологічного бізнесу в розвинених країнах, екологічне підприємництво є
дієвим механізмом вирішення багатьох екологічних проблем, які неможливо
розв’язати за допомогою традиційних заборонних заходів .
Нині майже
у всіх розвинених країнах світу охорона навколишнього природного середовища та
раціональне використання природних ресурсів стали пріоритетами стратегії
державотворення. Ринок екологічно чистих продуктів, технологій та обладнання,
переробки та ліквідації відходів, екологічних робіт і послуг розширюється.
Підприємства, які не здатні задовольняти вимоги суспільства в екологічно чистих
продуктах, технологіях, екологічних послугах,
втрачають конкурентоспроможність на світовому ринку.
Досвід
найбільш економічно розвинених країн довів важливу роль сфери екологічних
послуг у забезпеченні високих темпів економічного зростання, що вимагає
перегляду її місця в структурі національної економіки.
1.
Сутність
екологічного підприємництва
Екологічне підприємництво є
формою підприємницької діяльності, що спрямоване на задоволення еколого-економічних
потреб за рахунок продуктів, у загальній корисності яких визначальне значення
має екологічна корисність, а компоненти екологічної системи розглядаються як
фактори,
що визначають
еколого-економічні потреби.
Вивчення потреб споживача
визначається їх значущою роллю щодо корисності продуктів підприємницької
діяльності в рамках впливу компонентів екологічної системи. В якості
джерела виникнення корисності продукту виступає його здатність задовольняти
потреби ринкового агента безпосередньо або опосередковано (через реалізацію
інтересів ринкового агента).
Сума традиційної та екологічної корисності продукту становить загальну
корисність товару. Частка екологічної корисності в загальній корисності товару
є критерієм віднесення підприємницької діяльності до однієї з його форм
(традиційне підприємництво, екологічно орієнтоване підприємництво, екологічне
підприємництво).
Атрибутами екологічного підприємництва є:
- домінування частки екологічної корисності в
загальній корисності товару;
- задоволення
екологічних потреб (з позиції споживачів);
- отримання
доходу від «реалізації» екологічної корисності (з позиції підприємців);
- ресурси екологічної системи розглядаються як
фактори, що впливають на потреби споживачів
Нині ні в
науковій, ні в нормативно-правовій літературі немає єдиного чіткого трактування
терміну екологічне підприємництво. В Господарському кодексі України (Глава 4
"Господарська комерційна діяльність (підприємництво)", ст. 42
"Підприємництво як вид господарської діяльності") наводяться лише
загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності
(підприємництва) на території держави. Більшість науковців і практиків під
екологічним підприємництвом розуміє вид підприємницької діяльності щодо
виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг природоохоронного
призначення, яка здійснюється з метою охорони довкілля.
За
визначенням Європейської комісії ЄС, екологічне підприємництво – це
виробництво
товарів та надання послуг по вимірюванню, попередженню, обмеженню або усуненню
екологічної шкоди, ліквідації відходів та зниженню рівня шуму, а також
екологічно чисті технології, застосування яких мінімізує використання сировини
та забруднення довкілля. При цьому слід мати на увазі, що до продукції, робіт, послуг природоохоронного
призначення належить продукція, роботи, послуги, які прямо чи опосере-
дковано сприяють покращанню або збереженню довкілля
та відтворенню природних ресурсів.
Роботи природоохоронного призначення включають
у себе всі види підприємницької
діяльності, пов'язані з використанням продукції природоохоронного призначення.
Послуги природоохоронного призначення являють собою діяльність, результати якої забезпечують
використання продукції природоохоронного
призначення.
Екологічне підприємництво
має такі характерні
риси:
цільова установка – гармонізація взаємовідносин людини і природи, охорона
довкілля;
основна діяльність – виробництво продукції, виконання робіт та надання
послуг спеціального природоохоронного призначення;
зв'язок діяльності з раціональним використанням, збереженням, відновленням та охороною природних
ресурсів, екологічною безпекою;
критерій діяльності – безвідходність виробничих процесів;
основний напрям розвитку – екологічна якість продукції, робіт, послуг;
розвинена наукова складова екологічної діяльності (використання результатів
сучасних наукових досліджень, методик, інструментарію, технологій тощо);
запровадження екологічного менеджменту з урахуванням специфіки та потреб
екологічного виробництва;
екологічні освіта та
культура кадрів;
функціонування ринку екологічної
продукції, робіт, послуг;
функціонування суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової
форми власності та господарювання;
діяльність в рамках діючого законодавства, у тому числі екологічного.
Суб'єктами екологічного підприємництва є юридичні особи незалежно
від організаційно-правових форм власності, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку
(господарську) діяльність без створення юридичної особи та інші, передбачені законодавством України, суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють виробництво
продукції, виконання робіт та послуг природоохоронного призначення.
Нині ні на міжнародному,
ні на вітчизняному рівні не визначено
чіткі єдині критерії, склад продукції, робіт, послуг природоохоронного призначення за видами, а також не розроблена їхня класифікація.
Вони не виділяються окремими позиціями в статистиці як екологічне підприємництво, екологічний вид
діяльності. В різних країнах до цієї
продукції причисляють і різні види, побутових і споживчих товарів і послуг,
зокрема: холодильники та аерозолі з пониженим вмістом хлорфторвуглеводів,
продукти харчування, пральні порошки, які не містять хімічних добавок, а також
біотехнології й нетрадиційні джерела енергії. Наприклад, в Японії сюди входять сучасні технології по використанню
сонячної енергії.
Невирішені науково-методичні, облікові проблеми не
дають змоги застосувати чіткі критерії віднесення до екологічно чистої продукції
технології по збереженню довкілля. Легше ідентифікувати технології по прямій боротьбі
із забрудненням, проте значно важче прослідкувати, наприклад, нові види
продукції, технології, про мисловий дизайн, рекламу тощо, які розроблені з
урахуванням природоохоронних вимог. Їх, здебільшого, відносять до складу різних галузей
промисловості, а не до екологічної індустрії. Ця методична
невизначеність поки що не дає змогу
точно кількісно виміряти та оцінити ємність екологічного ринку.
Дослідники виділяють такі основні сектори екологічного підприємництва на
початку ХХІ століття:
1) підприємництво, яке забезпечує природоохоронний ефект як побічний
результат; цільове екологічне виробництво (засоби захисту, екологічно чисті
продукти тощо);
2) виробництво та збереження енергії;
3) експертні, консалтингові технології .
2. Екологічне підприємництво в світі
В світі основними видами екологічного підприємництва є виробництво
обладнання для контролю за забрудненням довкілля, очищення повітря і води,
економії та збереження ресурсів,
збирання, переробки, утилізації відходів. Зростає попит на органічні
продукти харчування, екологічно
безпечні меблі, побутову хімію, будівельні матеріали, двигуни для
автомобілів. Це сприяє розвитку,
розповсюдженню та активному використанню екологічно чистих промислових і
сільськогосподарських технологій. Актуальним та прибутковим видом бізнесу є
збирання, сортування, переробка та утилізація промислових і побутових відходів
.
Зростання попиту на товари і послуги екологічного бізнесу пов’язане з інвестуванням
екологічних проектів, реалізація яких спрямована на запобігання (мінімізацію)
негативного впливу на навколишнє середовище.
Екологічне підприємництво має відповідати загальним принципам ринкової
економіки, забезпечувати стійкий
прибуток, мати насичений і стабільний ринок. Кінцевою метою «зеленого» бізнесу є створення стійкої системи, при якій
покриваються не тільки експлуатаційні витрати, пов’язані з поточним виконанням
робіт, наданням послуг, а й можливістю інвестування в ресурсо- і енергозберігаючі
проекти .
На практиці ціни на екологічну продукцію, як правило, бувають вищими, ніж
на аналогічні товари і послуги «неекологічного» характеру. Це пояснюється тим,
що виробництво такої продукції вимагає значних затрат (наприклад, на придбання
екологічно чистих технологій, на покупку новітнього обладнання тощо) .
У розвинених країнах світу екологічний бізнес є досить привабливим. У
країнах ЄС існує понад 10 тис. фірм, що належать до сфери екологічного
підприємництва. У США понад 500 тис. компаній, в Канаді більше 3500 компаній з
випуску природоохоронного устаткування і пов’язаними з ним послугами з
чисельністю зайнятих понад 110 тис. людей. Екологічно орієнтована продукція
утримує міцні позиції у всіх економічно розвинених країнах як у випуску товарів
промислового призначення (очисне обладнання, екотехніка, нові матеріали,
екотехнології тощо), так і у виробництві споживчих товарів .
Частка екологічного підприємництва у ВВП розвинених країн оцінюється на
рівні 10–24%. Щорічний його обсяг
складає, за оцінками фахівців, у США майже 37 млрд. доларів, в Японії –
30, Німеччині – 20, Франції – 10 млрд.
доларів США. Ринок екологічних послуг в країнах Східної Європи, включаючи й
СНД, оцінюється у 20 млрд. доларів США, а в Чехії, Угорщині та Болгарії –
перевищує 600 млн. доларів .
Види підприємницької діяльності екологічного спрямування за ролю та функціонально-господарським
призначенням
1. Маркетингова
вивчення
потреб природокористувачів за видами виробництв у природоохоронному обладнанні, приладах, матеріалах та інших матеріально-технічних
ресурсах
2.
Науково-дослідна, дослідно-конструкторська та ноу-хау
розробка
та отримання сучасних технічних, економічних, управлінських і інших знань,
відомостей для здійснення
природоохоронної діяльності
3. Інженерно-консультаційна
надання
консультаційних та інформаційних послуг з підготовки та здійснення комплексного
інжинірингу при
спорудженні природоохоронних об'єктів
4. Ліцензійна
передача,
продаж, надання за ліцензією природоохоронних технологій, обладнання, приладів, матеріалів
та інших видів матеріально-технічних ресурсів для здійснення природоохоронної
діяльності
5. Лізингова
операції з придбання та використання природоохоронного
обладнання, приладів та інших видів рухомого та нерухомого майна, що є об'єктом
лізингу, та передача його лізингоодержувачу
6. Регулююча
регулювання
клірингових поставок на ринку екологічного обладнання
7. Ремонтно-технічна
установка,
технічне обслуговування та ремонт контрольно-вимірювального та іншого
обладнання природного призначення
8. Біржова
придбання
природоохоронного обладнання, приладів, матеріалів та інших
матеріально-технічних ресурсів
9. Сервісна
послуги
природних територій та об'єктів, що охороняються (екологічний туризм)
10. Охорона та оздоровлення
довкілля
рекультивація, відновлення, проведення інших природоохоронних та оздоровчих
заходів
11. Стандартизація, сертифікація
роботи
та послуги у сфері сертифікації, методологічного забезпечення товарів,
процесів, технологій, обладнання,
матеріалів, сировини, об'єктів оточуючого середовища за екологічними
параметрами
12. Експертно-аудиторська
здійснення оцінки впливу на оточуюче середовище,
екологічної експертизи, екологічної паспортизації, економіко-екологічного
аудиту, підготовчих робіт для отримання дозволу на природокористування
13.Банківська
пов'язані з фінансуванням та кредитуванням
природоохоронної діяльності
14. Страхова
послуги екологічного страхування, перестрахування і
соціального страхування
15.
Юридично-правова
правове і консалтингове обслуговування з питань охорони довкілля
16. Інформаційна
інформаційне
забезпечення з питань екології, охорони довкілля та природокористування
17. Навчальна
екологічне
навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.
Оскільки екологічне
підприємництво є безпосередньо одним з різновидів традиційного підприємництва,
для нього справедливі як загальні принципи підприємництва з урахуванням
особливостей сфери функціонування, так і принципи сталогоого розвитку (оскільки
даний вид підприємницької діяльності визначено одним з механізмів реалізації
Концепції сталого розвитку). З огляду на це, основними принципами екологічного
підприємництва є наступні: - можливість задоволення екологічних потреб і
інтересів суспільства є основною передумовою ефективного функціонування
екологічного підприємництва; - экологізація сприймається як мета появи та
розвитку екологічного підприємництва; - оцінка ефективності екологічної
підприємницької діяльності здійснюється крізь призму трьох систем: екологічної,
соціальної, економічної; - необхідність використання найкращих здоступнних
технологій; - зміщення зусиль екологічного підприємництва на початковий етап
залучення та використання властивостей і якостей природних ресурсів, замість
існуючої практики ліквідації наслідків нераціонального природокористування; -
дотримання принципу превентивності екологічних неблагополуч; - поширення
екологічно безпечних технологій і методів управління виробництвом.
3.
Перспективи розвитку екологічного підприємництва в Україні
Розвиток та впровадження
інновацій з високим ступенем екологічності та економічної ефективності є
передумовою одночасного вирішення екологічних і економічних проблем сучасної
України. В Україні екологічне підприємництво як сегмент національного
ринку сформувалося у 1988- 1990рр., але найбільшої активності досягло в останні
роки. На сьогоднішній день цей сегмент невеликий і включає у себе виробництво
очисного обладнання, впровадження
ресурсозберігаючих безвідходних технологій, використання відновлюваних джерел
енергії.
Серед найбільш перспективних в умовах України видів виробництва продукції екологічного призначення можна
назвати:
- моніторингові системи; попит на
них неминуче виникне внаслідок підвищення рівня екологічного навантаження; цеможе відбутися
за умов передбачуваного пожвавлення виробничої діяльності у країнах
пострадянського простору;
- очисне обладнання;можливий
економічний бум при посиленні екологічних вимог змусить підприємства придбати різні види очисного
обладнання;
- лічильники; цілком імовірно,
найближчим часом варто очікувати значного пожвавлення попитуна різні види
вимірювальної апаратури (лічильники води, газу); збільшення цін на природні ресурси змушує рахувати "гроші" і відмовлятися від "комуністичних" систем розрахунку "за потребами";
- технології, обладнання і матеріали для ресурсозбереження (енерго-
і матеріалозбереження); зростання цін на енергоносії і матеріальні ресурси обумовлює
підвищення попиту на ресурсозберігаючі технології й обладнання;
- засоби індивідуального
екологічного контролю; за умов зростання добробуту населення і його купівельної
спроможності варто очікувати збільшення обсягу продажів приладів
індивідуального екологічного моніторингу (екологічних індикаторів), засобів
екологічного захисту (наприклад,фільтрів води) і мініекологічних систем
(наприклад,маленьких каналізаційних систем на1-3 будівлі);
- сільськогосподарські
технології (в тому числі для присадибних ділянок); ця група товарів включає
виробництво насінєвого фонду, засобів механізації, систем контролю, захисту
рослин,переробки продукції;
- переробка і знешкодження
відходів; переробка відходів є резервом дешевих ресурсів, водночас використання
відходів допомагає вирішити екологічні проблеми;
- інформаційні товари і
послуги; цей вид товарів і послуг є, в основному, новим видом потреб,обсяг
і номенклатура яких мають розширюватися по мірі зростання купівельної
спроможності; аголовною особливістю цих товарів є значна частина
"інформації" у вартості виробництва;
- інформаційна медицина і фармацевтичні засоби (особливо
на власній рослинній сировині);вони можуть скласти значну конкуренцію дорогим
імпортним синтетичним лікам і біодобавкам;
- рекреаційні та біологічні послуги; в Україні існують унікальні курортні
та природні умови.
Проте варто зазначити, що ринок екологічних
товарів і послуг в Україні формується надзвичайно повільно, відсутній
ефективний механізм підтримки стимулювання підприємництва в природоохоронній
сфері. Для залучення підприємців до розвитку екологічного бізнесу необхідне створення
гнучкого механізму взаємодії природоохоронних і ринкових структур, забезпечення
матеріальної зацікавленості та підтримки підприємницької активності з боку
держави.
Подальший розвиток
підприємництва в Україні без достатнього врахування екологічних факторів може призвести до ще більшого
підвищення навантаження на навколишнє середовище. За таких умов основним напрямком підтримки цілісності
еколого-економічної системи є реалізація ефективних
природохоронних заходів, серед яких – активний розвиток різних форм
підприємницької діяльності
екологічного спрямування.
Механізми стимулювання розвитку екологічного
підприємництва безпосередньо пов’язані з екологічною політикою, яка обумовлює
рамочні умови поведінки підприємства, впливає на зовнішнє середовище, визначає
лінію поведінки щодо охорони/використання навколишнього природного середовища,
раціонального природокористування, та припустимого рівня екологічної безпеки
бізнесу.
Механізм екологічного підприємництва повинен
відповідати наступним основним умовам:
− включати значний об'єм державного замовлення, тобто, номенклатуру і
об'єми постачання екологічної продукції;
− максимально стимулювати споживання екологічної продукції за допомогою
пільгового кредитування і послідовного вдосконалення системи платного
природокористування;
− узаконити специфіку ціноутворення в екологічному підприємництві,
забезпечивши таким чином адекватні умови фінансової стабільності їх діяльності;
− забезпечувати адресне виділення засобів з орієнтацією на конкретну
екологічну продукцію і на переважне фінансування місцевих програм;
− формувати джерела фінансування, особливо на місцевому рівні, залежно від
обсягів споживання природних ресурсів і від конкретного стану екологічної
ситуації; − активно використовувати можливості механізмів зовнішнього
фінансування.
|
Механізми стимулювання розвитку
екологічного підприємництва в Україні
|
||
|
Законодавчо-нормативний
|
Економічний
|
Інституційний
|
|
Доповнення до Закону „Про підприємництво” стосовно пільг Введення в дію
нових підзаконних актів та законопроектів щодо активізації екологічного
підприємництва Регіональні ініціативи (програми)
|
Податкові пільги Знижки на інвестиції Цільові субсидії Пільгові кредити
Прискорена амортизація Концесії Інфраструктурне забезпечення
|
Створення структур з активізації
розвитку екологічного підприємництва Партнерські ініціативи з союзами
промисловців, торгово- промисловими палатами тощо
|
Висновки
Під екологічним підприємництвом розуміється
такий вид підприємницької діяльності, який пов'язаний з випуском і реалізацією
екологічної продукції (виробів, послуг, робіт). Бізнес, що є екологічно орієнтованим
виступає одним із перспективних шляхів покращення екологічного стану, вирішення
проблем раціонального використання природних ресурсів та підвищення добробуту
громадян в Україні.
Здійснення ринкових
трансформацій в Україні відкрило нові можливості для розвитку підприємництва. З
одного боку, розвиток підприємництва є передумовою та необхідною складовою
сучасної моделі ринково-конкурентного господарювання. З іншого боку, подальший
розвиток підприємництва в Україні без достатнього врахування екологічних
факторів, може призвести до ще більшого підвищення навантаження на навколишнє
середовище. За таких умов основним напрямком підтримки цілісності
еколого-економічної системи є реалізація ефективних природохоронних заходів,
серед яких - активний розвиток різних форм підприємницької діяльності
екологічного спрямування.
Необхідно зазначити, що підприємницька діяльність виступає як одна з
основних причин екологічних проблем як в Україні, так і в багатьох державах світу.
Але саме підприємництво володіє
фінансовими, технологічними, інтелектуальними та іншими ресурсами для
впровадження в суспільно- господарську діяльність принципів сталого розвитку,
зокрема принципу екологізаії процесів господарювання. Розвиток еколого-орієнтованого бізнесу може дозволити істотно змінити екологічну ситуацію в країні,
покращити охорону навколишнього середовищата використання природних ресурсів.
Очевидно, що не можна вирішити екологічні
проблеми, вийти на стійкий тип розвитку без загальногополіпшення економічного
стану країни, ефективної макроекономічної політики.
Список
використаної літератури
1. Боровик О.Н. Інститут екології, природоохоронної
діяльності
та туризму ім. В. Чорновола Національного університету «Львівська політехніка»
2. Нагірна Л. В. Теоретико-методологічні
підходи формування конкурентних переваг підпри- ємства / Л. В. Нагірна //
Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 251: В V т. –
Т. IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С. 881 – 888
3. Купалова Г. І. Екологічне підприємництво як невідємна складова
сталого розвитку України / Г. І. Купалова // Вісник Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. - 2011. - Вип.
26. - С. 35-39.
4. Какутич Є.Ю. Стаття РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ
КРИЗИ
5. Мішеніна Г.А., ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО
ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ к.е.н. Сумський державний
університет, м. Суми
Інші використані джерела:
1. http://studopedia.net/6_12966_ekologichne-pidpriiemnitstvo.html